заповнюючи форму ви погоджуєтеся з обробкою персональних даних
Всім привіт! Мене звати Дарина.
З англійською ми познайомились, коли мені було всього 5 років. Тому можна сміливо сказати, що ми друзі з дитинства. Захоплююсь психологією, переглядом фільмів в оригіналі та люблю полеміку. Тож не соромтеся звертатися до мене з конструктивною критикою чи за порцією мотивації.
У зв’язку з війною, я перебуваю в Нідерландах. Сьогодні викладання продовжує бути моєю пристрастю та острівцем спокою. Впевнена, що і для вас англійська стане не лише джерелом нових можливостей, а й способом відволіктися та відчути бодай якусь стабільність.
Привіт, друзі! Я — Аня.
Обожнюю англійську мову з самого дитинства і щаслива ділитися цією любов’ю з учнями. Будемо з вами багато спілкуватися, дивитися улюблені серіали в оригіналі, розбиратися з клубком часів, систематизувати знання і повертати вам впевненість у своїх силах! У такі непрості часи, як зараз, англійська допомагає мені зберігати спокій і фокусуватися на позитивних моментах.
Для мене вивчення мови — це, насамперед, спілкування, і легку атмосферу на заняттях. Тішуся, що на моїх уроках студенти бодай на якийсь час забувають про свої страхи і тривоги.
Усім хеловчік! Мене звати Дар’я.
Я кандидата філологічних наук, закінчила Київський Національний Лінгвістичний Університет. Викладаю англійську вже понад 5 років. Для мене мова — це життя! І частинку цього життя якого я радо віддаю кожному студентові.
З початку війни я припинила працювати. Було навіть таке відчуття, що я навіть забула англійську і більше не зможу викладати. Але потім почали повертатися, учні, і життя набуло нових барв. Я лишилися в Україні не лише тому, що дуже люблю батьківщину, а й для того, аби розвивати нашу країну та наших людей!
Привіт! Мене звати Наталя.
Я викладаю англійську вже більше ніж 3 роки. Найбільше мені подобається комунікувати зі своїми студентами та дізнаватись їх як особистостей. Це допомагає мені знайти той самий ключик до кожного студента, аби зробити навчання ефективним.
Під час перших місяців війни мені було сумно без моїх студентів. І скільки щастя було, коли ми знову зустрілися. Це було ніби ковток свіжого повітря. Викладання рятує мене рятує від переживань. І я бачу, що й студенти змінюються під час навчання — ніби на якийсь час забувають про весь негатив.